Субота, 2 Липня, 2022

Життя Львова під час фашистської окупації

Як відомо, Друга світова війна розпочалася першого вересня 1939 року з нападу Німеччини та швидким захопленням Польщі Гітлером. Німецькі повітряні сили також розбомбили частину інфраструктури Львова. Однак метою Гітлера було розбити Радянський Союз. І саме на західних регіонах розпочалися масштабні бої за Україну. Серед них сильно постраждав Львів, пише lvivyes.com.ua.

Захоплення Львова німецькою армією  

Україна опинилася на певному роздоріжжі, коли, з одного боку, повинна була боронитися від радянських “визволителів”, які прийшли до Львова двадцять другого вересня 1939 року і встановили нищівний режим, а з іншого — від фашистської окупації. 

C:\Users\smail\Desktop\cf75ea4b-3180-4578-8baa-45ca364c8175.jpg
Фото: Гітлер / УКРІНФОРМ

Львів повинен був стати центром оборони Польщі від фашистів. Велика кількість українців воювала у польській армії. Однак власне оборони самого міста не було передбачено через договір про ненапад, підписаний між Польщею та Радянським Союзом 1932 року, а також німецько-радянських домовленостях пакту Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 року. Проте з одинадцятого по двадцять друге вересня німецька армія розгорнула під Львовом інтенсивні й криваві бойові дії. З 22 вересня до Львова прийшла радянська влада, яка протрималась до 1941 року. 

C:\Users\smail\Desktop\31770ee7-292a-4b22-a426-4a1616d6f4fb.jpg
Фото: Публічний погром євреїв у гетто, 1940 р. / Сайт музею “Територія терору”

Після НКВД, які розстріляли понад дві з половиною тисячі людей, мешканці міста думали, що гірше вже бути не може та очікували добрих змін від німецьких військових, які переконували, що прийшли визволити львів’ян від панівної радянської терористичної системи. Проте смертоносні страхіття лише збільшувалися.  

Репресії фашистської окупації: львівське гетто 

Від початку нової окупації Львова наприкінці червня 1941 року фашисти розпочали масові розстріли українських націоналістів, поляків, циган та найбільше євреїв, яких на той час проживало у місті близько 150 тисяч, з яких майже третина євреїв були біженцями з окупованої Німеччиною Польщі. 

C:\Users\smail\Desktop\33188f82-a869-446e-bd37-32527f42562c.jpg
Фото: На одній із вулиць Львівського гетто / Радіо Свобода

Для євреїв німецька влада побудувала окремі квартали – єврейські гетто, куди примусово переселили усіх євреїв, звідки вони були вивезені й знищені. Львівське гетто, яке було розташоване у найбіднішому районі, за Оперним театром – третє за величиною у Європі.  Через нього пройшло  138 тисяч євреїв, з яких вдалося вижити лише близько трьохсот. Переважно, це ті, яким вдалося заховатися у каналізаційних мережах підземелля річки Полтва.

 Проте переселяли туди не усіх. Бідних та слабких євреїв відправляли в тюрму на Лонцького та знищували одразу у фільтраційному пункті, який був розміщений на місці теперішньої львівської школи №87. Перед стратами їх катували та змушували роздягатися. 

C:\Users\smail\Desktop\b3c87fa0-3e44-490c-a7c2-4d09bdc7250f.jpg
Фото: Брати Шептицькі, які рятували євреїв від Львівського гетто / Радіо Свобода

Шоа у Львові був жахливим періодом масового винищення євреїв. Львів’яни були свідками жорстоких знущань над євреями, яким деякі українці намагалися допомогти. Серед них брати Шептицькі – Андрей та Климентій, яким вдалося врятувати близько двохсот львівських євреїв. Львівське гетто було закрите 16 червня 1943 року, коли фашистська влада проголосила Львів “вільним від євреїв”. Ліквідація єврейського населення закінчилася цілковитим винищенням єврейської етнічної спільноти та увійшло в історію як Голокост. 

Згідно з підрахунками, від 1939 по 1945 роки у Львові зникло вісімдесят відсотків корінного населення. Місто втратило свою первинну культурну ідентичність.