Понеділок, 15 Серпня, 2022

Наступник Куйбіди та попередник Садового – Любомир Буняк

У Львова, якщо брати до уваги період Незалежності, працювало чотири мери, кожен з яких зробив свій вклад для розвитку міста. Третім мером у 2002 р. став Любомир Буняк, пише lvivyes.com.ua.

Лауреат багатьох премій

Любомир Буняк народився у 1944 р. у с.Страшевичі Старосамбірського району. За інформацією ЗМІ, батько Буняка був січовим стрільцем, частина родичів воювала в УПА. Родина була багатодітною – троє дочок та два сини. Любомир Костянтинович навчався у сільській школі, полюбляв грати у футбол. Після закінчення школи, Буняк вступив до Дрогобицького нафтового технікуму,

По закінченні технікуму Любомира Костянтиновича скерували на роботу на нафтоперекачувальну станцію “Карпати”, що у Сколівському районі, де він пройшов шлях від машиніста до начальника аварійно-технічної служби. Буняк заочно навчався у Львівській Політехніці, а згодом перевівся до Московського інституту нафтохімічної і газової промисловості ім. Губкіна. 

У 1970 р., після закінчення інституту, Буняк отримав диплом інженера-механіка з транспортування нафти і газу. Далі чоловік працював начальником  нафтоперекачувальної станції “Жумен”, головним інженером Рівненського управління нафтопроводу “Дружба”. У 1976 р. Буняк отримав Державну премію України у галузі науки та техніки. Любомир Костянтинович писав наукові статті, досліджував нові технології добування нафти. Особливу увагу майбутній керівник Львова приділяв обліку та контролю палива у нафтопроводах, зокрема ультразвуковим та іншим сенсорам.

Любомир Буняк працював у Польщі, у м.Адамково, начальником пункту прийому і здавання нафти, був відмінником хімічної промисловості Польської Республіки. Починаючи з 1992 р. Буняк пройшов шлях від головного інженера до голови правління підприємства магістральних нафтопроводів “Дружба”, входив до керівництва Правління ВАТ “Укртранснафта”. У 1996 р. Любомирові Бунякові присвоєне звання “Заслужений працівник промисловості України”. У 1998 р. Буняк став депутатом Львівської обласної Ради.

Здобутки та критика – на посаді мера

У 2002 р. Любомир Буняк балотується на посаду мера Львова. У ЗМІ можна знайти інформацію, згідно якої Любомир Костянтинович вирішив йти у мери завдяки пораді відомого громадського діяча, Юрія Шухевича. Хороша рекламна кампанія, відсутність “темних плям” у біографії, досвід господарника та керівника великого підприємства дали свої результати, і за Любомира Костянтиновича проголосувало понад 130 тис. мешканців Львова.

Ставши мером, Любомир Буняк знав, що доведеться керувати найбільшим містом Західної України. Чоловіку довелось зіштовхнутись із великою кількістю проблем – заборгованість по зарплаті у бюджетників, проблеми з водопостачанням та громадським транспортом, криміналітет (рейдерство, шахрайські схеми), політичні баталії.

Багато громадських діячів та експертів сходяться на думці, що Любомир Костянтинович вирішив одну із гострих проблем Львова – питання водопостачання. Адже тривалий час значна частина мешканців міста не мали змоги цілодобово отримувати питну воду. Окрім цього траплялись численні аварії водогону, що призводило до величезних втрат води.

За даними соціологічних опитувань, понад 11% львів’ян могли користуватись водою лише кілька годин протягом доби. 10 квітня 2003 р. було прийнято “Комплексну програму покращення водопостачання міста Львова”, у якій детально і покроково був розписаний план реалізації цілодобового водопостачання Львова. Мешканці міста отримали змогу цілодобово користуватись водопостачанням.

Експерти стверджують, що Буняк не був політиком, а радше господарником та науковцем, тому не міг довго протриматись в політичних реаліях Львова. Критики мера закидали йому байдужість до проблем освітян (відсутність ремонту у навчальних закладах, борги перед педагогами), непрофесіоналізм команди, неефективну роботу комунальників, скандали із земельними ділянками  та багато іншого. Любомир Костянтинович мав конфлікт з журналістами – найбільше з мером чубились працівники “Високого Замку”.  

Проти Буняка об’єднались кілька потужних політсил, зокрема НРУ, що мав потужне представництво на Львівщині. Врешті-решт депутати Львівської міськради вирішили відправити мера у відставку, що й зробили у вересні 2005 р. Наступником Буняка у 2006 р. став Андрій Садовий.

Життя після каденції

Любомир Костянтинович оскаржував рішення депутатів у судах. У ЗМІ навіть з’явилась інформація, що Буняка поновили на посаді та він приступив до виконання обов’язків. Однак в реалі цього не сталось.

Любомир Буняк був двічі одруженим – у шлюбі у нього народилось троє дітей. Екс-мер Львова був нагороджений орденом князя Володимира Великого УПЦ Київського патріархату, а також двома грамотами Глави УГКЦ.

Любомир Буняк

Варто зазначити, що Буняк не потрапляв у гучні скандали, а частина експертів стверджують, що позбувся своєї посади через те, що не став вправним політиком. Родина Буняків має власний міні-готель у Львові, що знаходиться у проїзді Крива Липа. Влітку 2010 р. з’явилась інформація, що екс-мер збирається випустити музальбом (14 творів) – українські народні пісні. Також Буняк написав мемуари. Попри критику, Любомир Буняк увійшов в історію як один з мерів міста, що також зробив вклад у його розвиток.   

.