Львівська ратуша внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО і є одним із головних символів міста, який з’явився із запровадженням магдебурзького права (1356 р.), пише сайт lvivyes.com.ua.
Перші згадки про львівську ратушу сягають 1381 року. Тоді, ймовірно, вона була дерев’яною. З часом будівля пережила чимало випробувань: пожежі та руйнування. Ратуша чотири рази поставала з попелу, щоб знову стати свідком бурхливого життя міста.
Від дерев’яної до кам’яної
Історики вважають, що давня львівська ратуша мала дві великі зали: торгову на першому поверсі та приміщення для засідань – на другому. На вигляд вона була як в середньовічних німецьких містах. Перша згадку про будівлю подав бургомістр та хроніст Бартоломей Зиморович. В контексті опису пожежі в 1381 році він зазначив, що ратуша дощенту згоріла, а з нею й всі міські документи. Потім приміщення відбудували, і нижня частина вежі ратуші була мурованою. У 1404 році вперше згадується годинник на ратуші. Сто років по тому було встановлено автоматичний годинниковий механізм, виготовлений монахом Григорієм. У 1591 р. поряд з будівлею на колоні висотою 2,5 м. було встановлено кам’яного лева з геральдичним щитом у лапах. Автором скульптури був Андреас Бемер. Під час великої пожежі в 1527 році будівля вціліла.
Розбудова вежі ратуші відбувалася в 1617-1619 роки. Стару вежу частково знесли, її залишок утворив цоколь, на якому було встановлено нову восьмигранну вежу з чотирма циферблатами годинників. Будівля була обведена балконом, який спирався на 20 консолей, вісім з яких мали вигляд левів з родинними емблемами членів міської ради у лапах. Кілька левів з ратуші збереглися й до нашого часу. Висота вежі тоді сягала близько 58 метрів.
14 липня 1826 року основа вежі ратуші вкрилася тріщинами і ввечері розкололася на дві частини. Більшість присутніх у вежі встигли з неї вийти, але трагедії все одно не вдалося уникнути. Загинули сурмач та його донька, які мешкали у вежі, та два солдати, котрі піднялися туди заради цікавості. Під руїнами ратуші загинуло кілька робітників. Цікаво, що саме в той час в ратуші засідала технічка комісія і було прийняте рішення про недоцільність термінового ремонту.
Нова ратуша 1830-1835 років
Побудова нової ратуші у Львові розпочалася 21 жовтня 1827 року. Будівлю зводили протягом 1827-1935 років. За розмірами вона значно перевищувала попередню. Цього разу вежа ратуші сягала 65 метрів та мала купольне завершення – витвір архітектора Вільгельма Шмідта. У новій будівлі було 9 залів та 156 кімнат, де крім магістрату розмістилися школи, ощадна каса, міський архів та інші установи. Освячення ратуші відбулося 2 жовтня 1835 року.
Під час подій революції “Весни народів” 2 листопада 1848 року у Львові, коли місто обстрілювали, загорілася вежа ратуші, а її купол провалився всередину. Згоріли дахи і частина поверхів ратуші.
Будинок ратуші відбудували до листопада 1849 року, а вежу – до весни 1851. Купольне завершення замінили на зубчасте, яке можна побачити сьогодні. Будівлі надали такого вигляду, який в основному зберігся до сьогодні. Це чотириповерхова, квадратна будівля, виконана в стилі віденського класицизму. Вікна арочні та прямокутні, в обрамленнях, а центральний вхід фланкований скульптурами левів.
У 1880 році на честь приїзду до Львова цісаря Франца Йосифа І, над порталом головного входу ратуші встановили скульптурну групу авторства Леонарда Марконі. В той період скульптор Тадей Баронч вирізьбив два лева, які тримали герби Королівського столичного міста Львова. В 1928 році скульптури Марконі та Баронча прибрали. А в 1981 встановили нові скульптури левів, але уже з радянським гербом Львова. На початку 1990-х герби знову поміняли, а в портику радянську символіку замінив Великий герб Львова.
1 листопада 1918 року на вежі ратуші вперше було піднято прапор України. Серед стрільців, які піднімали стяг, були Микола Пачовський, Лев Ґец, Микола Коник та Степан Паньківський. Останній запам’ятався як збірний образ стрільця, який вивісив прапор на ратуші.
Сучасний вигляд ратуші
В період 1960-1970 років львівська ратуша мала максимально наближений до сучасного вигляд. За радянських часів велику залу засідань ратуші прикрашали величезні портрети Володимира Леніна та Йосипа Сталіна, які після 1956 року замінили на портрети Карла Маркса. У 1970-х роках на будинку ратуші було встановлено меморіальну таблицю на честь першотравневої демонстрації 1890 року у Львові.
До 2000 року ратушу вежу вважали стратегічним об’єктом і не пускали туди пересічних людей. А зараз вхід на львівську ратушу вільний і охочі можуть подолавши 350 сходинок піднятися на її верхівку і помилуватися чудовою панорамою старої центральної частини Львова. Підіймаючись вгору, можна побачити старий німецький годинник, що досі веде відлік часу. Завдяки ньому працює ратушевий дзвін, який кожні 15 хвилин нагадує про себе мелодійним звучанням. З вежі ратуші можна побачити Собор святого Юра, Львівський оперний театр з чорним куполом, Церкву Ольги та Єлизавети, пам’ятники поетам – Адаму Міцкевичу та Тарасові Шевченку.