Гендерне питання періодично виринає у вітчизняній політиці. Весь час існування українського парламентаризму народні обранці переймалися тим, що в їх рядах надто мало жінок. Були спроби ввести обов’язкову тридцятивідсоткову квоту за статевим принципом і нічого путнього з того не виходило. Проте вже за роки незалежності українська політика неможлива без участі львів’янок, пише сайт lvivyes.com.ua. Хто ж вони, ці сміливі та амбітні жінки?
Оксана Юринець
Оксана Юринець очолює партію «УДАР» на Львівщині. Народилася у с. Коти Яворівського району Львівської області. Здобула освіту в Львівській політехніці за спеціальністю “Економіка і менеджмент”. Її успіхи у навчанні не закінчилися бакалавратом: вона продовжила навчання в аспірантурі, достроково захистила дисертацію на тему “Економіка, організація і управління підприємством”. Після цього продовжила викладати в НУ “Львівська політехніка” і очолювала Раду молодих вчених.
Паралельно з науковою та викладацькою діяльністю Оксана Юринець активно займається політикою та громадською діяльністю.
У 2010 році вона була обрана депутатом Львівської обласної ради, де очолювала фракцію “УДАРу” та головала постійною комісією з питань контролю за ефективністю виконання державних, обласних програм і рішень ради. Досвід місцевого самоврядування та захисту інтересів громад перенесла у парламент VIII скликання. Оксана Юринець є співавторкою 204 законопроєктів, з яких 44 стали чинними актами.
Також у Верховній Раді стала членом комітету з питань європейської інтеграції, в якому очолила підкомітет з питань регіонального і транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС. У 2018-2020 рр. була головою постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО. Потім стала членом парламентського комітету асоціацій, співголовою групи дружби “Польща-Україна” та головою групи дружби “Україна–В’єтнам”.
Громадську діяльність зосередила на допомозі тим, хто потребує найбільше: увійшла до складу опікунської ради «Охматдиту», заснувала громадську ініціативу з допомоги військовим «Читацький батальйон», співзаснувала перший український жіночий ветеранський простір ReHub, голова БФ Оксани Юринець, засновниця ГО «Агенція Європейського співробітництва».
Ірина Фаріон
Ірина Фаріон – українська мовознавиця, педагогиня, політична і громадська діячка.
З 1982 по 1987 рр. навчалася на філологічному факультеті (українська філологія) Львівського національного університету ім. І. Франка, який закінчила з відзнакою. Ще студенткою, в 1986 році, влаштувалася лаборантом катедри загального мовознавства Львівського державного університету ім. І. Франка, згодом очолила Центр україністики на кафедрі фольклористики (до 1991).
Від 2005 року є членкинею Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. На виборах до Львівської обласної ради 2006 року була обрана депутатом Львівської обласної ради. В 2007 році стала кандидаткою в народні депутати України від ВО “Свобода”.
Також Ірина Фаріон є членкою Політради ВО “Свобода”. На виборах до Львівської обласної ради 2010 перемогла у мажоритарному окрузі міста Львова, здобувши найвищий результат підтримки серед усіх мажоритарників Львівщини — 33 %. Фаріон публічно виступає на захист пам’яті Степана Бандери, єдності українського сходу і заходу, спираючись на радикальне мислення.
З 12 грудня 2012 по 27 листопада 2014 р.р. була депутаткою Верховної Ради України від Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Обіймала посади голови підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та була першою заступницею голови комітету з питань науки і освіти.
Ірина Гримак
Ірина Гримак – депутатка та ексголова Львівської обласної ради, колишня заступниця ексголови Львівської ОДА Олега Синютки.
Народилась 20-го квітня 1981 року у Львові. У 2004 році закінчила Львівську комерційну академію, спеціальність “Товарознавство і комерційна діяльність”. У 2009 році отримала диплом Львівського національного аграрного університету за спеціальністю “землевпорядкування і кадастр”, а у 2010 році – Львівський регіональний інститут державного управління.
З 2000 року працювала у Львівській міській раді на різних посадах, зокрема, в управлінні земельних ресурсів, заступником голови у декількох райадміністраціях. У 2015 році перейшла на роботу до Львівської ОДА, де до 2019 року працювала заступником її керівника Олега Синютки.
В біографії Ірини Гримак не обійшлося без скандалів. НАЗК у 2917 році склала протоколи через переліт літаком бізнес-класу Ірини Гримак та інших чиновників з Львівської ОДА коштами її керівника – Олега Синютки, на міжнародну виставку в місто Брно (Чехія). За рейс керівник ОДА сплатив на 90% менше його реальної вартості.
Знижку у 90% голові області зробила приватна компанія Onur, яка отримувала на Львівщині мільярдні підряди на ремонти доріг.
Про іншу скандальну нардепку, яку вигнали з Львівської ОДА читайте у матеріалі.
У 2023 році депутати Львівської облради відправили Ірину Гримак у відставку з посади голови Львівської облради. При цьому роботу за два з половиною роки розкритикували навіть її колеги по фракції “Європейська солідарність”.
Оксана Жолнович
Оксана Жолнович – міністерка соціальної політики України, кандидатка юридичних наук.
Народилася 21 лютого 1979 року. З 1996 по 2001 роки навчалася у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю “Правознавство”, кваліфікація “юрист”.
Захистила кандидатську дисертацію на тему “Система трудового права України”. У вересні 2009 року отримала свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю. З 2009 до 2019 – входила до Ради адвокатів Львівської області.
З 2017 року стала директором компанії “Євроконтракт Львів”, яка займається комплексним наданням послуг у сфері обслуговування та надання юридичних послуг.
З 2014 до 2016 року була членом політичної партії “Сила людей”. Голова Центральної контрольно-ревізійної комісії. Очолювала найвищий орган політичної партії.
Від політичної партії “Сила людей” чотири рази балотувалася до порад різних рівнів, але жодного разу не була обрана.
Була на посаді радниці міністра соціальної політики з 2019 по 2021 рік. Працювала у сфері захисту осіб з інвалідністю. Була членом правління Фонду соціального страхування від тимчасової непрацездатності.
З 2020 до 2022 року була керівником департаменту соціальної політики та охорони здоров’я Офісу президента. 19 липня 2022 року Верховна Рада призначила Оксану Жолнович на посаду міністерки соціальної політики.
Руслана Лижичко
У 2004 році Руслана оголосила про старт соціальної кампанії “Not For Sale”, спрямованої на боротьбу з работоргівлею і у 2004-2005 роках була Послом доброї волі ЮНІСЕФ.
З травня 2004 року по лютий 2005 року Руслана була радником на громадських засадах премʼєр-міністра Віктора Януковича, однак під час президентських виборів встала на сторону його суперника Віктора Ющенка. Під час Помаранчевої революції Руслана виступила в Європарламенті, проводила зустрічі з депутатами парламентів різних країн, давала брифінги, закликаючи дипломатів відвідати Україну, щоб стежити за ходом виборів.
У 2006 році Руслана стала депутатом Верховної Ради від Блоку “Наша Україна”, хоча була безпартійною. Відмовилася від депутатського мандата в червні 2007 року. В ході президентських виборів у 2010 році була довіреною особою кандидата Юлії Тимошенко у Львівській області.
В останні роки політичної діяльності Руслана займалася популяризацією розвитку відновлюваної енергії. У травні 2018 року вона відвідала глобальний форум Solor Future.