Львівські Бригідки – місце, що протягом століть несе в собі історію змін, боротьби та трагедії. Від Монастиря Святої Бригіди до сумнозвісної в’язниці, цей комплекс будівель на вулиці Городоцькій є свідком багатьох подій, що залишили свій відбиток на долі не лише окремих людей, але й цілого народу. Бригідки стали символом стійкості та незламного духу тих, хто прагнув свободи і правди, пише сайт lvivyes.com.ua.
Бригідки: початок
Частину вулиці Казимирівської (нині Городоцька) займали правоохоронні органи. Колись у будинку Бригідок був монастир, а саме у 1614 році з дозволу Львівського архієпископа та за допомогою благодійників Анни Фастковської (Агнешки Ястковської) та Ганни Порадовської, які були дівчатами зі шляхетних родин, був побудований дерев’яний монастир. У дворі був збудований Костел-каплиця святого Апостола Петра, також відомий як Костел святого Петра в Кайданах. У ньому був вівтар у стилі бароко.
На планах XVII століття видно мурований Костел святої Бригіди разом із корпусом монастиря на заході. З півночі був сад монастиря. У закритому монастирі австрійська влада створила чоловічу в’язницю. У 1840-х роках будівлю перебудували в класичному бідермаєрівському стилі ‘’касарня’’. На закритому подвір’ї розташувався колишній костел, який тепер служить каплицею для в’язнів.
В’язні і страти
У львівських Бригідках відбували покарання в основному кримінальні й політичні в’язні. У 1889 році тут перебував Іван Якович Франко, його заарештували за підозру у сприянні ‘’шпигунам’’. Згодом Франко напише тут свій поетичний цикл ‘’Тюремні сонети’’.
16 червня 1939 року з тюрми втекли три члени ОУН. В 2008 році на згадку цьому відкрили композицію – три соколи прориваються через ґрати.
23 грудня 1932 року у в’язниці повісили боївкарів ОУН Дмитра Данилишина та Василя Біласа – вони були засуджені за напад на пошту в Городку й вбивство керівника польского міністерства закордонних справ Тадеуша Голувка.
В останній тиждень червня 1941 року в Бригідках, які в 1939 році були тюрмою №4 НКВС, сталася справжня бійня. Після початку німецько-радянської війни тюрми Львівської області були “розвантажені від контрреволюційного, кримінально-політичного елементу”. Частину в’язнів евакуювали на схід, деякі злочинці були випущені, а більшість ув’язнених були вбиті. Багато людей також загинуло, коли їх заарештували енкаведисти в перші дні війни. За даними Музею жертв окупаційних режимів ‘’Тюрма на Лонцького’’ у Бригідках, тоді було вбито 739 осіб (1681 у тюрмі No1 на Лонцького та 971 у тюрмі No2 на Замарстинівській).
В ніч на 24 червня 1941 року боївкарі ОУН спробували визволити в’язнів львівських тюрем. Але сили були нерівними, оскільки в місті залишалося багато червоноармійців. Але охорона тюрми №4 розбіглася, і близько 300 ув’язненим вдалося розбити двері камер і вирватися на волю.
Сучасна історія Бригідок
На момент написання цієї статті в будівлі розташовано слідчий ізолятор №19, повна назва якого – ‘’Львівська установа виконання покарань №19’’. Установу очолювали С. І. Гольцев, М.О. Тимощук, В. С. Романишин, Б. С. Гальчишак та інші. На цей час її очолює В. А. Кутовой.
У 2008 році розглядалося питання перенесення СІЗО за межі міста у зв’язку з підготовкою Чемпіонату Європи з футболу 2012 р.
У 2009 році покарання отримав колишній начальник СІЗО №19 за жорстоке поводження з ув’язненими.
У 2018–2020 роках передбачалося перенесення слідчого ізолятора за межі історичного центру міста. Спочатку він мав бути перенесений у промзону ‘’Сигнівка’’ на вул. Збиральну. Однак наприкінці липня 2018 року було прийнято остаточне рішення: новий ізолятор буде розташований на території Личаківської виправної колонії № 30, яка розташована на вул. Шевченка, 156. Новий притулок може вмістити 850 людей.
