П’ятниця, 29 Березня, 2024

Мер, нагороджений Срібним Хрестом ордену Virtuti Militari

Після того як Галичина відійшла до Речі Посполитої, на чолі Львова перебували президенти міста – аналоги сучасних мерів. Серед таких президентів були науковці, політики, військові діячі. Упродовж 1930-31 рр. цю посаду обіймав Ян Галюх-Бжозовський, пише lvivyes.com.ua.

Кар’єра залізничника

Галюх-Бжозовський народився 8 жовтня 1883 р. у с.Сяри Малопольського воєводства. Після навчання у гімназії, Ян продовжив навчання у Львівській Політехніці. Хлопець з дитинства полюбляв точні науки, зокрема математику.

У 1907 р. він отримав диплом, а у 1911 р. склав державний іспит та отримав ступінь інженера, працював на залізничній станції у Кракові. Вибухнула Перша світова, й молодого інженера мобілізували до війська Австро-Угорщини, де служив у залізничних військах. Після того, як у 1915 р. російська армія здобула Перемишль, чоловік потрапив до російського полону.

Масштабний збройний конфлікт показав, що для армій будь-якої країни вкрай важливою є логістика – забезпечення боєприпасами, амуніцією та іншим. А оскільки автотранспорт не набув великого поширення у армії Австро-Угорщини, головну роль у постачанні військ відігравали залізниці.

Деталі щодо перебування Яна у російському полоні не відомі. Після звільнення з полону Галюх-Бжозовський продовжив службу, але вже у польському війську, оскільки Австро-Угорщина розпалась. У березні 1919 р. він очолив залізничний підрозділ (перебуваючи у чині підполковника), а у січні 1920 р. очолив штаб військової залізниці. Залізниці відіграли важливу роль у польсько-більшовицькій війні. Саме завдяки потягам поляки змогли швидко перекидати резерви, доставляти до військ боєприпаси та інші матеріали. В якості артилерії поляки використовували 22 бронепотяга. Саме під час цього конфлікту проявив свій організаторський талант Галюх-Бжозовський. Керівництво Речі Посполитої врахувало цей факт, й 8 квітня 1921 р він був нагороджений Срібним Хрестом ордену Virtuti Militari. У 1922 р. чоловік отримав ще одну нагороду – Хрест офіцерський Ордену Відродження Польщі.

Ян завершив свою кар’єру у чині полковника, працював Головою Управління Львівської залізниці. Польські дослідники зазначають, що в роки перебування ветерана війн на цій посаді збільшувався залізничний парк, ремонтувався рухомий склад.

Нафтовик та мер Львова

Галюх-Бжозовський після участі у війнах та керівництві Львівською залізницею вирішив випробувати себе у нафтовій промисловості. Чоловік здобув посаду віце-президента Союзу нафтових промисловців. Річ у тім, що Галичина займала помітне місце у нафтовидобувній галузі Речі Посполитої. Також Ян став головою Наглядової Ради Нафтового банку

У 1930 р.  Галюх-Бжозовський вирішив спробувати себе як політика – його обрали депутатом Сейму від Блоку Взаємодії з Урядом. Ця об’єднання було безпартійним. Таким чином парламентар намагався сконцентрувати свою увагу на економічних проблемах, уникати політичних баталій. 5 червня 1930 р. чоловіка обрали мером Львова. У червні 1931 р. у Львові автомобільні перегони, проходила підготовка до перепису населення та промисловців міста.

Ян Галюх-Бжозовський

Галюх-Бжозовський серед п’ятьох мерів Львова, які керували містом протягом 1919 – 1939 рр. мав найкоротшу каденцію, тож не встиг зробити багато речей. Мало у відкритих джерелах інформації щодо цього державного діяча Речі Посполитої. Відомо, що коли розпочалась німецько-радянська війна, чоловік знаходився у місті, хворів. Не стало президента Львова 9 грудня 1941 р. Чоловіка поховали на Личаківському цвинтарі у Львові. 

.,.,.,.