Понеділок, 15 Серпня, 2022

Федір Єременко – перший радянський очільник  Львова

Після Революції Гідності Україною прокотилась хвиля декомунізації – демонтаж радянських пам’ятників, перейменування населених пунктів та вулиць. Радянський період в історії країни асоціюють з окупацією за аналогією Польщі, Чехії, країн Прибалтики та інших держав. У 1939 р., коли Львів перейшов під контроль СРСР першим головою Львівського міськвиконкому став Федір Єремеєнко, пише lvivyes.com.ua.

Переїзд до Львова та війна

В Інтернеті досить мало інформації, яка стосується Єремеєнко. Відомо, що майбутній комуністичний діяч народився у 1904 р. на Херсонщині у звичайній родині. Із 16-річного віку почав працювати столяром на заводі “Червона Зірка” в Єлисаветграді. Здобув спеціальність інженер-механік у Єлисаветградському машинобудівному інституту.

Далі на юнака очікувала служба у Червоній Армії та компартія, членом якої він став у 1931 р. Після демобілізації, Єременко працював на київському заводі “Арсенал”, був 3-м секретарем Київського міського комітету КП(б)У.

У вересні 1939 р. партійне керівництво вирішило направити Єременка до Львова, де він став головою Львівської міської ради депутатів. Партійне керівництво звернуло увагу на чоловіка не випадково – у Києві він проявив себе як здібний організатор, мав досвід праці на заводі, вільно володів українською мовою та не мав жодних “темних плям” у біографії.

Працювати Єременко довелось в екстремальних умовах – формування нового партійного апарату, діяльність ОУН та німецьких розвідників, репресії серед цивільного населення. На цій посаді чиновник пробув не довго, оскільки у червні 1941 р. Німеччина напала на СРСР, а Вермахт швидко наблизився до Львова. У 1940 р. чоловік був обраний депутатом Верховної Ради УРСР. Єременко з іншими партійцями був евакуйований на схід.

Спочатку чиновник займався кураторством по партійній лінії випуску оборонної продукції на підприємствах Харкова, Сталіно, Ворошиловограда. Далі був слухачем курсів вищого політичного складу Артилерійської ордена Леніна Академії Червоної армії імені Дзержинського.

В офіційних джерелах зазначено, що Федір Єременко з червня 1942 р. став учасником війни, був заступником начальника штаба (з політичної частини) 12-ї армії, що входила до складу 3-го а згодом і 1-го Українського фронтів. Здобув Орден Вітчизняної війни 2-ї степені та Орден Червоної Зірки. Чоловік закінчив військову службу у чині підполковника.

Повернення до Львова

Після завершення війни, Єременко знов відрядили до міста Лева, знаючи про його довоєнну діяльністю. На відміну від 1939 р., радянська влада вже міцно утвердилась на теренах Західної України.

Львів 1940-х рр.

Єременко був скерований до Сталінського районного комітету компартії (тепер це Личаківський район. Далі чоловік став секретарем Львівського міського комітету КП(б)У, згодом став 2-м секретарем вказаної установи. У 1954 р. Єременко був скерований на іншу посаду – начальником Львівського обласного управління автомобільного транспорту і шосейних шляхів. На цій посаді чоловік пробув до 1965 р.

Якщо переглянути офіційні матеріали (радянські газети, звіти) то у них вказується, що Єременко був здібним управлінцем,  що завдяки йому було побудовано та відремонтовано велику кількість автошляхів області. В Інтернеті майже немає інформації, щодо радянського чиновника, якщо не рахувати статті у Вікіпедії та в інших довідкових матеріалах.  

У 1965 р. Єременко вийшов на пенсію. Ще під час перебування на держслужбі, чоловік хворів. У 1969 р. першого радянського керманича Львова не стало. Похований Єременко на Личаківському кладовищі.

.