Неділя, 23 Січня, 2022

Покарати за «голодну тусу»: львівські депутати вимагають кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору

Депутати Львівської обласної ради пропонують запровадити адміністративну та  кримінальну відповідальність за заперечення факту голодоморів в Україні та наругу над пам’яттю жертв цих трагічних подій. Відповідне звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України підтримав 61 депутат на вчорашньому засіданні. Більше на сайті lvivyes.com.ua.

Що спонукало депутатів ініціювати звернення?

C:\Users\G0NTaR\Desktop\Robota\13.jpg

Поштовхом до такої ініціативи стала ганебна вечірка інстаграм-блогерів у День вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років у львівському Будинку вчених, інформує пресслужба Львівської обласної ради. 

Депутати ЛОР висловили обурення тим, що організатори «голодної туси» не покарані за вчинене. Адже чинне українське законодавство не передбачає жодного правового покарання за такі дії.

«Парадоксально, але жодного покарання, крім часткової втрати заробітку, організатори цього ганебного дійства не несуть, попри те, що ще у 2006 році Голодомор 1932-1933 років був визнаний геноцидом українського народу», – йдеться у депутатському зверненні. 

Обранці громади акцентують, що відповідно до статті 2 Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» публічне заперечення голодоморів вважається наругою над пам’яттю мільйонів жертв цих трагічних подій, приниженням гідності народу України та є протиправним. 

«Як наслідок – сьогодні будь-яка особа, керуючись чи власними збоченими уявленнями про історію та мораль, чи переслідуючи мету дестабілізувати суспільство на догоду ворога, може публічно принижувати, заперечувати, глумитись над болісними сторінками української історії. І не нести за це жодної правової відповідальності», – наголошують депутати.

Відтак Львівська обласна рада направила звернення до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля із проханням напрацювати зміни до українського законодавства та запровадити адміністративну та кримінальну відповідальність за заперечення факту Голодомору та приниження пам’яті жертв цих подій.

Хронологія подій «голодної туси», яка збурила суспільство

C:\Users\G0NTaR\Desktop\Robota\22.jpeg

27-го листопада, коли в Україні вшановували пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років, у львівському Будинку вчених інста-блогер з Чернівців Олександр Заліско гучно відзначав свій день народження. На відверту вечірку з елементами еротики та БДСМ запросив блогерів-мільйонників зі всієї України, які транслювали в Інстаграм провокативні конкурси та загальні веселощі. Шквал негативних коментарів посипався від користувачів після публікації ведучого свята, шоумена Володимира Остапчука. Він виклав у сторіз фотографію дійства із підписом «голодна туса». 

На обурення громадськості відреагували відомі українські компанії, які оголосили про припинення співпраці із Олександром Заліском та іншими учасниками ганебної туси. 

У зв’язку з порушенням карантинних норм поліція склали протокол на Заліска. Водночас львівський Будинок вчених закрили одразу після інциденту. З переживаннями не зміг справитися директор цього закладу Роман Славітич – 3-го грудня в нього зупинилося серце. 

Після цього Заліско записав слізне відео із вибаченнями та проханням припинити потік хейтерських коментарів. Далі з’явилося повідомлення про госпіталізацію блогера через нервовий зрив. 

Наслідки «голодної туси» для когось стали непоправними, але вони показали, що українське суспільство більше не дасть плювати на свою національну пам’ять та історію.