Неділя, 23 Січня, 2022

Як знайти роботу за спеціальністю?

Син маминої подруги закінчивши університет знайшов роботу в міжнародному банку, а ти все ще «шукаєш себе». Довгі п’ять – шість років навчання позаду. Про що одразу подумав, коли покинув стіни вишу. З червоним дипломом відчуваєш себе впевненіше, але він не допоможе краще просмажити картоплю – фрі, або роздати більше флаєрів за годину оплачуваного часу. А завдяки знанням іноземної мови, зможете більше продати шаурми на Бессарабці.

Хочеш знайти роботу за спеціальністю, але не знаєш де краще шукати? Усе просто: здобувай безцінний досвід, якого вимагає майже кожен роботодавець, не встаючи з – за університетської парти. А якщо іншими словами, то починай працювати за спеціальністю вже зараз.

Крок 1: спитай у Google

Вбивай у Google – “робота Дрогобич“, анализуй посилання. Реєструйся на сайтах пошуку роботи й чекати з моря погоди. Обдзвонюй наявні вакансії, а якщо маєш сміливість, їдь за вказаною адресою і питай там.

Розпитуй знайомих: вони можуть знати навіть більше, ніж дядечко Ґуґл. А ще читай оголошення в під’їздах і газетах. Звісно, знайти потрібну роботу за оголошенням на стовпі непросто, але інколи буває й таке.

Крок 2: склади правильне резюме

Правильне – не те, де ти приносиш дипломи з третього класу про участь у художній самодіяльності та враження твоєї мами й бабусі про твій науковий проєкт.

Під час навчання в університеті активно напрацьовуй собі здобутки. Вивчаєш іноземну мову, навіть якщо твій рівень поки лише «привіт – пока» – пиши про це. Працюєш волонтером на фестивалях, закінчив курси візажу/масажу, підпрацьовуєш офіціантом – теж пиши. Якщо ж ти перекладач, фотограф, журналіст, не забудь додати приклади робіт.

Додай посилання на профілі в соцмережах, але завчасно підготуй свої сторінки. Головне – не бреши, адже інформацію легко перевірити.

Крок 3: підготуйся до співбесіди

Твоє резюме прийняли, тобі таки поталанило: запросили на співбесіду. Ти вже розписуєш, що купиш на першу зарплату й уявляєш себе в офісному кріслі.

Спитай у пошукових систем про майбутнє місце роботи, продивись сторінки керівників та колег у соцмережах: раптом майбутній шеф теж любить котиків і мандрувати.

Ніколи не запізнюйся на співбесіду і не поливай брудом попереднього начальника.

Добре продумай відповідь на питання «Чому саме я підійду на цю посаду?» До розповіді про свій досвід додавай цифри. Не «я місяць працював копірайтером такого-то сайту», а «протягом місяця я написав 15 статей для такого-то сайту».

Відповідай чесно. І не соромся в кінці розмови запитати про оплату. Бо потім може виявитися, що ти працюєш на волонтерських засадах і взагалі перебуваєш на випробувальному терміні.

Крок 4: «бери й роби»

Ти педагог. Заходиш до першої-ліпшої школи на шляху й питаєш у директора, чи не потрібні їм часом учителі. Завжди бери з собою приклади своїх досягнень – грамоти – дипломи – сертифікати – медалі й мило усміхатися.

Ти медик. Заходиш до найближчої лікарні й питаєш, чи не треба їм часом помічників. Ось тобі «залаштунки» професії та досвід у кишені.

Ти ветеринар. Чимчикуєш до найближчого веткабінету й кажеш, що хочеш допомагати панові лікарю.

Пам’ятай, що таланить далеко не з першого разу. Але не треба горювати, продовжуй вірити в себе та свої сили.

Починай пошук роботи за спеціальністю ще в університеті, це допоможе зрозуміти, чи справді обрана спеціальність твоя. Бо раптом медик – то не білі халати та вдячні пацієнти, а й рутинні будні.

Коли я шукала собі підробіток, то вислухала чимало насмішок і відмов. Але однозначно краще набивати власні ґулі й поєднати університетську теорію з реаліями роботодавців уже під час навчання, щоб потім не перетворити диплом на підставку для горняток і нити про змарновані роки на університетській лаві.