Неділя, 3 Липня, 2022

Історія аферистів Львівщини в XX ст.

Якщо погортати різноманітні словники щодо терміну “аферист”, то можна побачити, що так називають нечесну людину, яка займається різноманітними махінаціями, обдурює інших, пише lvivyes.com.ua. Аферисти існували з давніх-давен.

Довірливі селяни

Як правило, жертвами шахраїв стають довірливі особи, які бажають швидко збагатитись. У 1930-х рр. більша частина селян Галичини була малоосвітченою, що було справжнім “клондайком” для різноманітних махінаторів. У 1933 р. тисячі селян збирались у Мостиськах. Річ у тім, що невідомі поширили серед селян чутки, що за злотий у місті можна придбати літр горілки. Така “акція” стала можливою через те, що одружувалась донька Пілсудського й урядники пішли на акт щедрості. В реальності нічого подібного не було. Однак народу у містечку зібралось чимало. За статистикою поліції, у Мостиському повіті, протягом 1928-29 рр. було зафіксовано 240 випадків шахрайства. 25 лютого 1875 р. жертвою шахрая стала Настка Купякова, яка у Мостисках на ярмарку продавала волів. Невідомий чоловік зміг втертися в її довіру, запросив до шинку. У шинку аферист повідомив жінку, що серед населення ширяться фальшиві гроші, без штемпеля. Жінка витягнула банкноту номіналом 100 злотих і передала незнайомцю. Чоловік повертів її у руках, сказав що банкнота справжня і повернув гроші жінки. Далі незнайомець покинув заклад. Коли жінка вдруге витягнула банкноту, то побачила, що це непідписаний вексель. Так жінка втратила 100 злотих. Блискавичності рухів афериста міг позаздрити ілюзіоніст. 

Від продажу мідних обручок до “фальшивого” коменданта станції

У жовтні 1930 р. жертвою двох шахраїв на вул.Різницькій став Стефан Теодорець. Пройдисвіти запропонували чоловіку придбати дві золоті обручки за 40 злотих. Чоловік заплатив кошти, однак коли завітав до знайомого золотаря, то ледве не зомлів – фахівець сказав, що чоловіку продали звичайну мідь. У 1907 р. поліція затримала шахрая у Мостиськах. Шахрай запропонував одному чоловіку уникнути військової служби за 600 крон. Однак чоловіка призвали, а «посередник» не поспішав повертати кошти.

У травні 1918 р. жандарми арештували фальшивого коменданта залізничної станції у Судовій Вишні. Аферист робив ревізії у вагонах, проводив конфіскації провіанта. При спробі арешту, шахрай намагався застосувати пістолет, однак жандарми його швидко скрутили.  Спритним виявився ще один шахрай – поштовий урядник Казимир Касель, який видурював у довірливих осіб різноманітні суми, обіцяючи їм посади у владі та адміністративних інституціях. Так у Романа Балабуха він отримав 100 доларів та товару на 1000 злотих, у вчительки Емілії Кузик – 50 злотих (аванс за переведення з львівської шкільної кураторії до Коломиї.  У 1930 р. не одну особу обдурив працівник кіоску на Залізничному Вокзалі, Рудольф Поппер. За винагороду він обіцяв влаштувати довірливу жертву на певну посаду на залізниці. Чимало шахраїв можна було зустріти в районі площі Краківської, у так званих Кракідалах. Окрім того, що шахраї видурювали кошти у людей, пропонуючи фальшивий товар або певні посади, вони могли збирати у потенційних жертв кошти на благодійність (наприклад на будівництво храму чи сиротинця).

Кракідали