Буремне життя найкращої шпигунки Британії (частина 1)

Прізвище Скарбек у Львові відоме дуже добре, адже всі знають, що Драматичний театр імені Марії Заньковецької будувався у 1837-1842 роках  як театр графа Станіслава Скарбека, пише сайт lvivyes.com.ua. Відома й історія його дружини Софії Яблоновської, яка домоглася від Папи дозволу на розлучення зі старим авантюристом і вийшла вдруге за Олександра Фредра, давши початок славетному роду Шептицьких… 

А от доля його родичів залишається за завісою таємниці, зокрема й неймовірна історія дівчини, яку називали надзвичайно вишукано: «улюблена шпигунка Черчилля», «найгламурніша шпигунка Європи», «європейська Мата Харі», «Джеймс Бонд в спідниці»… Хто ж вона така? Відкриємо трохи цю завісу…

Славетна родина

Рід Скарбеків гербу Абданк дуже давній і великий, крім брата Станіслава в Бурштині, була ще так звана «лєнчинська» гілка роду. Найяскравішим її представником був кузен знаменитого мецената – Фредерік-Флоріан Скарбек: професор політекономії Варшавського університету, письменник, причому він писав як наукові праці, так і повісті та п’єси, деякі з яких були поставлені в кузеновому театрі, а ще громадський діяч, що заснував у Варшаві притулок і дбав про поліпшення умов утримання у в’язницях. Цікаво, що він був хресним Фредеріка Шопена, батько якого виховував дітей Скарбеків у маєтку. Майбутнього музиканта назвали на честь Фредеріка-Флоріана Скарбека, а свій перший твір він написав у 8 років для сестри графа Вікторії.

Онук Фредеріка-Флоріана, Єжи Скарбек, не пішов стопами свого знаменитого дідуся, а прогуляв більшу частину свого спадку, тому, щоб виправити становище, вирішив одружитися за розрахунком з донькою багатого єврейського банкіра Стефанією Гольдфедер. Її родина була відома: батько Адольф на кошти, виграні в лотереї, 1860 року створив один з найуспішніших банків Польщі, а брат Броніслав, почесний консул Польщі в Японії, одружився з сестрою Андре Сітроена, який завдяки йому став автомобільним магнатом.

Молодята були до пари один одному, бо обоє звикли жити на широку ногу. Вбрання і хутра Стефанії імпортували напряму з модних будинків Парижа, спідниці – з Венеції, парфуми – з Франції та Великобританії, коштовності – з Риму… Чоловік не відставав від неї, замовляючи чоботи з Лондона і Парижа, а тонік для волосся – з Відня… Вони багато мандрували, любили прийоми, прогулянки верхи, вечірки… Щоправда, досить скоро Єжи Скарбек відчув, що ставлення до нього в суспільстві погіршилося через дружину-єврейку…

Норовлива розумниця

І тоді місце дружини в житті і серці Єжи зайняла маленька донечка Крістіна-Марія-Яніна Скарбек, яка народилася в місті Тшебниця під Варшавою 1 травня 1908 року. Пізніше Крістін зменшила свій вік на 7 років, через що зчинилася плутанина в документах. Цікаво, що вона народилася під час нічної грози, тож і сама була пристрасною та непередбачуваною, і таким самим бурхливим, як гроза, було і її життя…

Батько і донька обожнювали один одного, Єжи навчив її їздити верхи, стріляти з рушниці, розбиратися в музиці та мистецтві. А ще був старший брат, якого вона намагалася в усьому наслідувати. 

У 14 років Крістіну відправили на навчання в монастирську школу-пансіон у Язловець на Тернопільщині, де проявився як її непересічний розум, так і занадто вільний, навіть зухвалий характер. Спочатку на її витівки дивилися крізь пальці, але останньою краплею став випадок, коли дівчинка, бажаючи перевірити, наскільки велика віра у священника, під час меси підпалила його рясу… Віра священника виявилася занадто слабкою, щоб не перервати службу, а Крістіну виключили з пансіону. 

Наступним місцем навчання юної графині стала престижна школа при Монастирі святого серця у Львові, на місці якого зараз один з корпусів Львівської політехніки.  У 18 років вона заявила, що більше вчитися не збирається, повернулася в маєток до батьків і брата, займалася альпінізмом і лижним спортом. 

Фіат, конкурс краси і невдале заміжжя

Після 1920-х років життя родини різко змінилося. Банк Гольдфедерів збанкрутував і 1932 року був закритий. А 1930 року ще й помер коханий батько… Настали важкі часи, родина переїхала до Варшави і Крістіна пішла працювати. Першим місцем її роботи була компанія «Фіат», можливо, через те, що мати була пов’язана родинними зв’язками з іншим автомобілебудівником? 

Через те, що офіс розташовувався одразу над гаражами, дівчина постійно дихала шкідливими випарами, тож почалися проблеми з легенями, була навіть підозра на туберкульоз, який звів у могилу її батька. Ніхто не міг уявити, що в майбутньому це врятує Крістіні життя…

А тоді вона звільнилася і… взяла участь в конкурсі краси «Міс Полонія 1930». І серед 5 тисяч учасниць навіть дійшла до фіналу, хоча Зофію Батицьку обійти не змогла. Зате на дівчину звернув увагу молодий багатий бізнесмен Густав Геттліх. Вони одружилися, але шлюб протримався лише 6 місяців, бо вільнолюбна Крістіна не могла змиритися з вимогами чоловіка. Скромна домогосподиня – це точно не про неї, її чекали великі справи і пригоди!

Яке їхало, таке й здибало

Крістіна дуже любила кататися на лижах, постійно їздила в Закопане, навіть займалася контрабандою цигарок через кордон, хоча сама не палила. От і після розлучення вона поїхала туди і надолужила втрачене в конкурсі краси, ставши «Міс лижвярства». На лижному спуску вона і зустріла свого чоловіка, що підходив їй просто ідеально і навіть ім’я мав таке ж, як і коханий батько! 

Єжи-Миколай-Ордон Гіжицький теж походив з багатої родини з Поділля, але навчання в Житомирі не закінчив і на зло авторитарному батькові у 14 років утік з дому та подався в Америку. Він був такий самий норовливий, вільнолюбний, ексцентричний і авантюрний, як і Крістіна.

Будучи майже на 20 років старшим від неї, Єжи пройшов крізь безліч пригод. Ким він тільки не був! Золотошукачем у Колорадо, ковбоєм у Техасі, лісорубом в Орегоні, пробував щастя у Голлівуді і навіть працював водієм мільйонера Джона Рокфеллера. А ще займався дипломатичними справами.

А 1926 року Єжи закохався… в Африку! Разом зі своїм тезкою письменником Камілем Гіжицьким та географом і письменником Фернандо-Антонієм Оссендовським він взяв участь в експедиції до Західної Африки, потім неодноразово туди повертався і написав про свої пригоди багато книг.  

От і після весілля 1938 року вони з Крістіною зібралися їхати в Африку, тому що Єжи запропонували посаду консула. Дорога була довгою, тож до Йоганнесбурга подружжя прибуло тільки у серпні 1939 року… І одразу вони змушені були поїхати назад, тому що ще в дорозі з’явилася жахлива звістка про початок Другої світової війни…

Русявий, блакитноокий, без ноги…

Поки пароплав Крістіни і Єжи доплентався до Європи, пройшло вже немало часу, за який Польщі як самостійної держави вже не існувало. У Великобританії Скарбек почала оббивати пороги усіх можливих інстанцій, щоб її взяли на службу. Чоловіка не прийняли через проблеми зі здоров’ям, а за неї замовив слівце британський журналіст, і Крістін нарешті досягла своєї мети. Важке навчання вона закінчила з відзнакою як найкраща жінка в британській розвідці.

Першим завданням Крістіни було проникнути в Угорщину під виглядом журналістки і організувати мережу для отримування розвідданих із Польщі. З цим завданням вона впоралася блискуче, а ще зустріла свого давнього знайомого Анджея Коверського, дуже неординарного чоловіка. 

Молоді люди познайомилися ще в дитинстві вдома у Тшебниці, а потім зустрілися все в тому ж Закопаному. Анджей теж чудово їздив на лижах, одного разу навіть був кілька годин похований під сніговою лавиною. Він закінчив кавалерійську школу, дуже любив коней, але перед війною сталася неприємність: на полюванні товариш вцілив йому в ногу, яку довелося ампутувати. Але хлопець не опустив рук, виготовив дерев’яний протез, змінив коней на автомобілі і продовжив звичний спосіб життя. 

Навіть з протезом Анджей навчився стрибати з парашутом, купив «Опель» і, коли почалася війна, вступив у моторизований підрозділ «Чорна бригада» та витягував людей з окупованої Польщі, був офіцером-розвідником, а потім і майором, та одним з найактивніших британських агентів. Якщо Анджея зупиняли німці, він одразу ж знімав свій протез, і всі питання зникали, мовляв, як людина з такими травмами взагалі на щось здатна?

Русявий блакитноокий красень був дуже активним, завжди любив танці, хорошу їжу, вино і, звісно, дівчат. Іскра між ним і Крістіною пробігла ще в юності, а зараз вони були зачаровані один одним і стали коханцями та спільниками. Вони працювали разом до кінця війни,  пізніше прискіпливі британці підрахували, що Анджей своїм «Опелем» вивіз з Польщі 5 тисяч польських  військовополонених,  зокрема літунів.

Далі буде…