Ця стаття розповідає про те, як молодий американець, натхненний подвигами своїх предків і прагненням допомогти Польщі та Україні здобути незалежність, приєднався до боротьби проти більшовицьких військ. Від захисту Львова та Києва до полону і втечі з-під Москви, Купер пройшов шлях, сповнений ризиків і труднощів. Його неймовірна історія, відзначена найвищими нагородами Польщі, є свідченням мужності та відданості ідеалам свободи, пише сайт lvivyes.com.ua.
Американські льотчики та союз Польщі та України
1920 року у травні вулицями звільненого від російських окупантів Києва пройшов парад перемоги. Переможний наступ на Київ, який проводила армія УНР за підтримки поляків, нарешті закінчився.
‘’Польща допомагає будувати незалежну Україну’’, – проголошувала тоді краківська газета, описуючи вхід у покинуту більшовиками столицю.
Серед визволителів Києва були й американські льотчики із ескадрильї імені Костюшка, яка входила на той час до армії Польщі. Цей підрозділ сформували у Львові восени 1919 року із 16 добровольців, які прибули з-за океану.
Співзасновниками американської ескадрильї були Седрік Фонт та Меріан Купер.
Американці не випадково обрали для назви ім’я Тадеуша Костюшка – цей польський герой брав участь у війні за незалежність США наприкінці 18-го століття. Коли він повернувся на батьківщину, то став лідером повстання проти російської окупації Польщі. У війні за океаном його союзником був польський генерал Казимир Пуласкі, засновник американської кінноти, під чиїм керівництвом прадід Меріана, полковник Джон Купер, боровся за свободу Америки.
Перебуваючи в Європі, 24-річний Меріан Купер у листах до батька пояснював мотиви своїх дій:
“Я щодня відчуваю, що роблю занадто мало для польської свободи, тоді як Пуласкі так багато зробив для нас. Якщо я колись зможу відплатити Польщі, я готовий це зробити”.
На той час він уже пройшов навчання в Національній гвардії США, закінчив льотні курси в Нью-Йорку, добровільно вступив до американського Експедиційного корпусу і встиг взяти участь у боях проти німців під час Першої світової війни.
Досягнення мети
Щоб досягти своєї мети, Меріан Купер спочатку очолив гуманітарну місію американської продовольчої допомоги, офіс якої був у Львові.
Американський льотчик здружився з польськими офіцерами і знайшов однодумців серед своїх співвітчизників, які також вирішили запропонувати свої послуги польській армії. За підтримки польського генерала Тадеуша Розвадовського їм вдалося втілити свій план у життя.
Американські добровольці отримали в своє розпорядження німецькі літаки — три Fokker-EV і дванадцять “Альбатросів”, а згодом освоїли також італійські Ansaldo Balilla. Перший бій ескадрильї імені Костюшка відбувся 5 березня 1920 року, коли американці провели повітряну атаку на сили більшовиків.
Поява крилатих машин у небі особливо дошкуляла підрозділам 1-ї кінної армії Семена Будьонного: рев двигунів лякав коней і змушував їх розбігатися, що ускладнювало ведення бойових дій. Велику цінність мали також здобуті американськими льотчиками розвідувальні дані про переміщення загонів Червоної армії, що не дозволяло ворогові здійснити несподівані маневри.
Черги з кулеметів і бомби, скинуті з аеропланів Меріана Купера та його товаришів, зупиняли більшовицькі атаки під Львовом і Баром. Вони відзначилися у битві проти дніпровської флотилії червоноармійців поблизу Трипілля, знищували ворожі військові бази і склади в Житомирі, Радомишлі, Бердичеві та Черкасах.
Політ до свободи
Найбільші втрати кавалеристи Будьонного понесли під час оборони Львова, де американці за два дні скинули на кіннотників 7700 кг бомб і витратили 6700 кулеметних набоїв. Загалом у війні з більшовиками американські пілоти здійснили 462 бойові вильоти, провівши 682 години в повітрі.
Свою останню місію проти ворожих сил Меріан Купер виконав 13 липня 1920 року. На той час росіяни переломили хід війни на свою користь і почали контрнаступ. Американці разом з польською армією відступали на захід, поки не повернулися на свою базу у Львові, де капітан Купер був призначений новим командиром ескадрильї.
Під час розвідувального польоту зі Львова, поблизу теперішньої Рівненської області, Меріан Купер виявив колону ворожої кінноти і вирішив атакувати її без підтримки товаришів. Під час заходу на ціль його “Альбатрос” отримав серйозні пошкодження від кулеметного вогню. Купер посадив підбитий літак, але потрапив у полон.
У Польщі капітана Купера деякий час вважали зниклим безвісти. Однак через дев’ять місяців він несподівано з’явився у Варшаві. Тут з рук керівника держави Юзефа Пілсудського він отримав найвищу військову нагороду Польщі — орден Virtuti Militari (“Військової Доблесті”).
Нагородження американських пілотів у Варшаві Юзефом Пілсудським, Nowości Illustrowane, 1921 рік Нагородження американських пілотів у Варшаві Юзефом Пілсудським, Nowości Illustrowane, 1921 рік “10 травня 1921 року Начальник держави Юзеф Пілсудський вручив нагороди американським льотчикам-добровольцям. Серед інших Хрестом хоробрості були нагороджені підполковник Фонт ле Рой і капітан Кравфорд, а орден Virtuti Militari отримав капітан Купер, який під час більшовицького наступу потрапив у полон, утік звідти і кілька днів тому прибув до Варшави”, — повідомляла газета Nowości Illustrowane.
Як згодом стало відомо, невгамовний американець за допомогою двох польських офіцерів втік із табору військовополонених під Москвою, пройшов 700 кілометрів пішки до Риги в незалежній на той час Латвії, а звідти дістався Польщі.
Меріан Купер і народження Кінг Конга
Повернувшись до США в 1921 році, Меріан Купер не втратив свого потягу до пригод. Маючи літературний талант і досвід журналістської роботи, він почав співпрацю з виданням The New York Times і відправився в експедицію країнами Азії. Екзотичні враження і власний досвід неймовірних історій пробудили у ньому талант кінематографіста.
Його перші документальні та художні фільми у 1920-х роках викликали інтерес завдяки зйомкам диких тварин, незвичайних ландшафтів і бойових сцен. Але найбільшою сенсацією стала екранізація історії про Кінг Конга — гігантську горилу, яка руйнує хмарочоси Нью-Йорка. Цей образ, як кажуть, прийшов до ветерана війни в Україні уві сні.
“Цей монументальний фільм демонструє високі технології, якими володіють американські кінематографісти”, — зазначало австрійське видання Das Kino-Journal.
Інша віденська газета Der Abend публікувала фотографії зі зйомок і захоплювалася комбінованими кадрами, які створювали ілюзію справжньої присутності монстра в Нью-Йорку та атак літаками на Кінг Конга.
Цікаво, що “Кінг Конг” був першою і єдиною стрічкою, в якій Меріан Купер зіграв роль. У фінальній сцені він особисто сів за штурвал бойового літака, який вирушив у, здавалося б, безнадійний бій проти величезної розлюченої горили.
Цей момент згодом намагалися трактувати політично, вбачаючи в Кінг Конзі символ тоталітаризму і комуністичного режиму, проти якого колись боровся американський військовий льотчик на території України.