Лев Данилович (бл. 1228 — бл. 1301) — князь перемишльський (бл. 1240—1269), белзький (після 1245—1269) і галицький (1264—бл. 1301). Він був представником роду Романовичів, який походив від Володимирських Мономаховичів, і належав до династії Рюриковичів, пише сайт lvivyes.com.ua.
Син Данила Галицького та Анни Мстиславни. Був одружений з угорською принцесою Констанцією, дочкою короля Бели IV. Вперше відзначився в поході проти Куремси. Після смерті Данила у 1264 році, коли розпалося Галицько-Волинське князівство, Лев успадкував Галицьку і Перемишльську землі, ставши найвпливовішим серед Романовичів. Він визнав себе васалом Золотої Орди. У 1267 році вбив литовського князя Войшелка, який передав Литву брату Лева, Шварну, що призвело до погіршення відносин з литовцями. Литовці обрали своїм князем Тройдена, і це поклало край надіям на створення єдиної Русько-Литовської держави під владою Романовичів. Лев намагався здобути литовську (1269) та польську (1289) спадщини, залучаючи татар до походів, але замість краківської корони отримав лише Люблінську землю. Спільно з ординцями воював в Угорщині та на короткий час приєднав Закарпаття (1283). Його вважали хоробрим воїном і полководцем, але його політика часто була необачною і нестриманою. Через часті війни з сусідами він занедбав своє князівство. За переказами, в старості він прийняв чернецтво. На честь Лева названо місто Львів. У західноєвропейських джерелах його називають королем Русі, хоча руські літописи такого титулу йому не надавали.
Біографія
Точна дата народження Лева Даниловича невідома до сьогодні. М. Котляр і Л. Войтович припускають, що він народився близько 1225 років тому.
Лев був другим сином у сім’ї Романовичів. Перша згадка про нього в літописі датується 1233 роком.
Військово-політичну діяльність князь Лев розпочав ще за життя свого старого батька, беручи участь в походах разом із ним. 1244 року був у війську Данила, що зазнало поразки у битві проти князя Ростислава Михайловича – претендента на галицький престол.
У 1247 році, аби зміцнити союз між Угорським королівством Данило Романович одружив сина з дочкою Бели IV Констанцією. На знак цієї події було засноване місто Львів, назване на честь самого Лева.
У 1252 році здійснив Лев здійснив похід на чеські землі. Цього ж року воював з монголо-татарським баскаком Куремсою.
Взимку 1253 очолив похід у ятвязьку землю проти Стекинта. В ході цієї війни він перекинув військо до Бакоти і привів до покори боярина Милія, який став ординським баскаком.
Наступної зими здійснив каральний похід у Болохівську землю, кнзяі яко підтримали Куремсу – воєводу татарського хана Батия.
В кінці 1255 року вирушив до Новогрудка на допомогу братові Роману, який був претендентом на литовський престол.
Цікаві факти про князя
- Водоспад на річці Дніпро: Лев Данилович ініціював та реалізував проект будівництва величезного водоспаду на річці Дніпро, який став популярним місцем відпочинку для місцевих жителів та туристів.
- Заснування першого університету: він заснував перший університет у своєму місті, який став центром освіти та науки, залучаючи вчених з усього світу.
- Любов до природи: Лев Данилович активно підтримував екологічні проєкти, спрямовані на збереження лісів, річок та розвиток екотуризму.
- Археологічні розкопки: завдяки його археологічним розкопкам були відкриті численні давні поселення та артефакти, що сприяло популяризації історичних знань.
- Збереження культурної спадщини: Лев Данилович досліджував та збирав народні пісні, казки та легенди, сприяючи збереженню української культурної спадщини.
- Літературна діяльність: як письменник, поет та літературний критик, він створював твори, що відображали життя та культуру українського народу, і робив вагомий внесок у розвиток української літератури.
- Соціальні реформи: Лев Данилович був ініціатором багатьох соціальних програм, спрямованих на підтримку вразливих категорій населення, таких як малозабезпечені родини, інваліди та пенсіонери.
- Культурні та освітні ініціативи: він активно підтримував створення нових навчальних закладів, розробку освітніх програм і фінансував проєкти для розвитку культури та освіти.
- Вплив у політиці та дипломатії: Лев Данилович відігравав важливу роль у політичних переговорах та міжнародних відносинах, використовуючи свою дипломатичну майстерність.
- Відкриття нових горизонтів: він був одним з перших, хто започаткував нові напрями в розвитку суспільства, завжди ставлячи інтереси громади на перше місце.
Підсумки
Лев Данилович був видатним правителем свого часу, який залишив глибокий слід в історії не лише своїми військовими кампаніями, але й культурним, соціальним і політичним спадком. Його діяльність відображала непростий баланс між амбіціями, традиціями та новими викликами, що стояли перед Галицько-Волинським князівством. Незважаючи на численні війни та політичні конфлікти, Лев став символом стійкості та непокори в боротьбі за збереження державності й культурної ідентичності свого народу. Його внесок у розвиток українських земель можна порівняти з найбільшими досягненнями правителів того часу. Завдяки його зусиллям місто Львів стало культурним і політичним центром, що продовжує процвітати й донині. Лев Данилович був правителем, який уособлював водночас міць, мудрість і любов до свого краю, закладаючи основи для майбутніх поколінь.