Громадський діяч, який діяв проти зросійщення та національної дискримінації українського народу. Попри арешти, він боровся за свободу України. В’ячеслав Чорновіл став ініціатором проголошення Декларації про державний суверенітет України та Акту проголошення Незалежності України, пише сайт lvivyes.com.ua.
Юність
В’ячеслав Чорновіл народився 1937 року у містечку Єрки що на Черкащині у сім’ї вчителів. Його родина походила з давнього козацького роду. Родина Чорновола зазнала переслідувань радянської влади, тож вони часто переїжджали з одного міста в інше.
У 1946 році хлопець пішов до школи одразу у 2 клас. Адже він був досить здібною дитиною і навчився читати у чотири роки. У 1955 році В’ячеслав закінчив школу з золотою медаллю і вступив у Київський державний університет імені Тараса Шевченка на філологічний факультет. На другий курс студент перевівся на факультет журналістики. Під час навчання хлопець неодноразово чув зауваження через свої політичні погляди. Але йому вдалося закінчити університет з відзнакою. У 1960 році В’ячеслав працював на Львівській студії телебачення спочатку редактором, а згодом — старшим редактором передач для молоді. Також почав виступати як літературний критик, досліджуючи творчість Шевченка, Самійленка, Грінченка.
Громадська діяльність та ув’язнення
На початку 60-х років 20 століття В’ячеслав Чорновіл разом з Іваном Дзюбою, Василем Стусом, Аллою Горською та іншими започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників. Громадський діяч активно виступав за відродження незалежності України, української мови та культури.
Радянська влада почала репресувати В’ячеслава. У 1967 році Львівський обласний суд виніс вирок – 3 роки ув’язнення в таборах суворого режиму. Причиною такого рішення стала журналістська діяльність Чорновола. Він випустив документальну збірку “Лихо з розуму”, де додав матеріали про арешт шістдесятників у 1965 році. Під час судового процесу політика утримували у тюрмі на Лонцького у Львові. У 1969 році чоловіка випустили з в’язниці. В’ячеслав з великими труднощами влаштовувався на роботу. У результаті йому вдалося отримати одну з посад у Львівському відділенні Українського товариства охорони природи.
У 1970 році Чорновіл створив підпільний журнал “Український вісник”. У ньому публікувалися самвидави, хроніки українського національного спротиву. Журнал пробудив національну свідомість не лише у Львові, а й по всій Україні. Згодом В’ячеслава арештували вдруге. Він пройшов мордовські табори та заслання до Якутії.
Та ці ув’язнення аж ніяк не зламали Чорновола. Опинившись на волі, він продовжував рішуче боротися за вільне майбутнє для своєї держави. У 1979 році політик став членом Української Гельсінської групи.
Мітинги, незалежність, вибори
В’ячеслав Чорновіл продовжував працювати у Львові. У 1987 році він відновлює діяльність журналу “Український вісник”. Згодом політик увійшов в “Українську ініціативну групу за звільнення в’язнів сумління”. У 1988 році у Львові пройшла перша хвиля політичних мітингів, співорганізатор був В’ячеслав Чорновіл. Загалом чоловік став політичним лідером у місті Лева.
Тріумфальним періодом у діяльності В’ячеслава Чорновола стали 1990-1991 роки. На початку 90-х чоловік переміг на виборах до Верховної Ради й Львівської облради. Згодом він очолив обласну раду та проголосив Галицьку асамблею.
Він був серед ініціаторів проголошення Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України, сприяв ухваленню Указу Президії Верховної Ради “Про заборону діяльності Компартії України”. 24 серпня 1991 року саме Чорновіл запропонував внести до парламентської зали синьо-жовтий прапор, а також підняти національний прапор над куполом парламенту.
Під час перших виборів В’ячеслав Чорновіл висунув свою кандидатуру. Близько 8 мільйонів українців віддали свій голос за нього. Але це було замало для перемоги.
Загибель політика
1999 року В’ячеслав Чорновіл загинув у автокатастрофі на шосе біля Борисполя. Автівка політика врізалася у навантажений зерном “КамАЗ”із причепом, який почав розвертатись посеред траси. Попрощатися з українським діячем прийшло до 200 тисяч людей. Поховали В’ячеслава Максимовича Чорновола на Байковому кладовищі.