Багато хто з львів’ян навіть не здогадується, що неподалік кінцевої зупинки трамвая №7 по вулиці Шевченка колись розташовувався Янівський концтабір. Місце, де німецькі окупанти масово розстрілювали невинних людей. Місце, що було наповнене болем та стражданнями.
Про масове вбивство в’язнів свідчать знайдені під час дослідження кістки, попіл та бляшанки від спиртного. Ним заглушували жах ті, хто виконував ці всі розправи, пише сайт lvivyes.com.ua.
Саме це львівське ґетто належало до трійки найбільших у Східній Європі.
Янівський концтабір
Янівський концтабір був створений німцями у жовтні 1941 року. Табір слугував місцем примусової праці єврейських робітників. Згодом їх вивозили у табір смерті у Белжець.
Серед в’язнів також були українці та поляки, але 90% становили євреї.
Прибуваючи до табору, люди проходили принизливу перевірку. У них забирали усі цінні речі, залишаючи лише одяг. Умови утримання були жахливі. Харчування складалось з гнилих овочів та декілька грамів липкого хліба. Усе це було створено для того, аби більшість в’язнів померло ще до розстрілу.
Санітарно-гігієнічні умови були жахливі. Табором ширилась завошивленість, а також багато інфекційних хвороб.
Злиденне харчування, 12-годинна робота 6 днів на тиждень, жалюгідні умови утримання та знущання, робили свою справу, адже тоді життя в’язнів тривало щонайбільше 2-3 місяці.
Танго смерті
У Долині смерті було розстріляно близько 200 тисяч осіб, з них від 50 до 100 тисяч євреїв. Точну цифру визначити важко ще дотепер.
Перед розстрілом людей роздягали, а одяг їхній прали, прасували та залишали для майбутнього використання.
Найбільше німцям подобалося знущалися саме над інтелігенцією. Музикантам – нівечили руки, науковцям – псували зір, вибивали зуби, відомим громадським активістам чи борцям за справедливість – влаштовували «біг смерті», дистанція якого закінчувалася лабіринтом з колючого дроту. Також тортурами були нічні облави, розстріл в честь дня народження офіцера, підвішення догори ногами, замороження у бочках з водою, відрізання частин тіла.
Йдучи на смерть, люди кричали, втрачали свідомість, сходили з розуму. Розстріл супроводжувався оркестром. Він був створений з найкращих львівських музикантів за ініціативи заступника комендатора табору Ріхарда Рокіта. За свідченнями, він був дуже жорстокий і щоденно перед своїм сніданком знищував пів сотні людей. Керував оркестром відомий скрипаль, диригент львівської філармонії Якуб Мунд.
Спеціально для нелюдських тортур була створена мелодія “Танго смерті”. Це останні звуки, що чули в’язні перед загибеллю.
Ексгумацію, спалювання трупів та розмелювання кісток проводили спеціально створені “бригади смерті”.
Табірні музиканти певний час мали привілей перед адміністрацією концтабору, але їх теж було всіх розстріляно перед входом червоної армії у Львів.
Аби завжди пам’ятати про ці звірства, у Львові функціонує музей “Територія Терору”. Музей, окрім цього табору, також промаркував інші місця, пов’язані з історією Голокосту у Львові. Тут відвідувачі можуть побачити трагічні сторінки нашої історії.