Анна Дольська – львів’янка, яка стала однією з найзагадковіших жінок в українській історії. Вона мала вплив на політику Європи та була причетна до укладання гетьманом Мазепою українсько-шведського союзу, пише lvivyes.com.ua.
Два шлюби
Анна народилася приблизно в 1662 році (точна дата невідома) у родині шляхтича Кшиштофа Станіслава Ходоровського та Катажини Яблоновської – сестри гетьмана Станіслава Яблоновського.
У 14 років Анну видали заміж за старшого на 30 років руського князя Костянтина Вишневецького. У подружжя народилися два сини й дочка. Вишневецький колись навчався з королем польським Яном Собеським, тож це заміжжя дало львів’янці своєрідний квиток до вищих кіл Речі Посполитої.
У 1686 році Вишневецький помер, тоді Анні було десь 25 років. Згодом вона вдруге вийшла заміж – за маршала литовського Яна-Кароля Дольського, він був старшим за неї на 25 років. У сім’ї народилася дочка, однак вона рано померла. Через деякий час помер і сам Дольський. Анна, ще не маючи 35 років, стала двічі вдовою.
Вплив на Мазепу
Через деякий час після трагедії Анна почала брати активну участь у політичному житті Речі Посполитої, а згодом – і всієї Європи. Цьому сприяли її родинні зв’язки зі Станіславом Яблоновським та його дочкою Анною – дружиною белзького воєводи, військового діяча Речі Посполитої Рафала Лещинського. До слова, син подружжя Станіслав Лещинський став королем Польщі.
Оскільки Анна відігравала вагому роль в успіхах свого племінника Станіслава Лещинського як претендента на королівство, то це привело її до посередництва між Станіславом та Іваном Мазепою. Анна познайомилася з Мазепою в 1706 році в місті Дубно.
Збереглося багато матеріалів, які підтверджують роль Анни в перемовинах з гетьманом. Про це також писала польська дослідниця Ілона Чаманська. Після початку 1705 року вона зустрілася з ним у селі Біла Криниця (Волинь) на хрестинах своєї онучки Урсули. Мазепа був хрещеним батьком цієї дитини. Відтоді Дольська постійно підтримувала з ним зв’язок, схиляючи його до переходу від російського імператора Петра І на бік короля Швеції Карла ХІІ. Зрештою, вона досягла своєї цілі.
Можна припустити, що Дольська знала про деталі місії Соломона – таємного посланця гетьмана, який просив допомогти визволити Україну від псевдоопіки московії.
У 1707 році в одному зі своїх зашифрованих листів до Мазепи вона попереджала про небезпеку, яка загрожувала йому від російського князя Олександра Меншикова, який хотів стати українським гетьманом.
Тоді навіть існували чутки, що в Анни з Мазепою був роман. Племінник Мазепи Андрій Войнаровський на допиті сказав, що Анна хотіла вийти за гетьмана заміж. Однак у 1709 році Мазепа помер.
Меценатство
Анна Дольська прославилася також як меценатка. Завдяки їй збудували чимало храмів, монастирів і бібліотек, зокрема у Львові. Наприклад, вона дала кошти на будівництво каплиці Вишневецьких, що в Латинському катедральному соборі, та на спорудження костелу Святого Антонія, що на вулиці Личаківській. У пам’ять про неї там поставили її портрет.
На початку XVIII століття вона домоглася прибуття монахів-тринітаріїв до села Білий Камінь (Львівщина), а крім того, мала фундувати їхній монастир, проте цього не сталося. Вона також планувала відкрити в місті Кременець (Тернопільщина) школу ордену піярів, але проти цього виступили єзуїти. Зате виділила гроші на будівництво мурів для костелу піярів у селі Любешів на Волині.
Померла ця впливова галичанка в 1711 році у Львові. Її стан здоров’я погіршився після поразки під Полтавою військ Карла XII та Мазепи. До того ж за наказом Петра І її сина Михайла Сервація Вишневецького вивезли до москви.