Вівторок, 19 Березня, 2024

Садовий і його участь в президентських виборах 2019 року: як це було

Андрій Іванович Садовий багато років пробув на посаді мера (з 2006 року, детальніше про діяльність Садового на посаді голови – тут), не плануючи при цьому залишати крісло очільника міста Лева на користь президентського крісла (хоч ще в 2019 році публічно заявляв зовсім різні речі). Чергові місцеві вибори, заплановані на 2020 рік, також не обійдуться без участі чинного міського голови, який має всі шанси на перемогу (вкотре), пише сайт lvivyes, адже останні соціологічні опитування серед містян показують, що чинному міському голові більшість таки довіряє життя Львова.

Та не мерським кріслом єдиним жив весь цей час Андрій Іванович – в 2019 році мер вперше вийшов за межі рідного міста і вирішив взяти участь у президентських виборах, поборотися за крісло глави держави. Хоча раніше в нього таких амбітних планів зовсім не було – про це ми писали в одному з наших попередніх матеріалів.

Пригадаємо, як це було – участь нашого мера в президентських виборах 2019 року і як феєрично мер Львова відкликав свою кандидатуру на користь іншого кандидата.

“Захотів відновити віру в Україну, тому подамся в президенти”

Про свої наміри взяти участь в найближчих президентських виборах Андрій Садовий заявив тоді на початку жовтня 2019 року. Тоді львівський мер завітав на зустріч з організаторами молодіжного форуму “Молодвіж” про те, що хоче відновити віру українців в рідну країну, тому планує піти в президенти. Тоді ж львівський міський голова також пообіцяв найближчим часом оприлюднити склад команди, з якою піде на вибори, та закликав до об’єднання усі сили, що підтримують ідею “рішучих змін”. Гучно, пафосно, красиво.

А вже про висування свого кандидата у президенти партія “Самопоміч” заявила з початком січня. Тоді голова фракції Олег Березюк повідомив, що партія висуває свого кандидата у президенти Андрія Садового, у якого є три завдання: повернення довіри до влади, боротьба з корупцією та модернізація країни.

До команди Андрія Садового увійшли народні депутати та керівники обласних організацій “Об’єднання “Самопоміч”, співголова ДемАльянсу Василь Гацько та міський голова Глухова Мішель Терещенко.

Якою була передвиборча програма Садового під час президентських виборів 2019 року?

А от передвиборча програма ймовірного майбутнього президента Садового виглядала досить цікаво. Розберемося, що ж такого хотів в 2019 “підіймати” звичайний львівський мер в масштабах країни і про що хотів подбати в першу чергу, щоб усі виборці відчули позитивні зміни.

Свою передвиборчу президентську програму Андрій Іванович поділив на декілька тематичних блоків, за кожним з яких міський голова Львова обіцяв реалізувати ряд предметних “перших кроків”. Виборча програма Садового розбита на 11 розділів, що охоплююють різні сфери політичного, економічного та соціального життя країни. Детальніше про кожен пункт програми Садового – нижче.

Головним пріоритетом для Садового як президента була сфера обороноздатності держави

Ну звісно ж, про що говорити в часі війни на Сході, як не про найбільш наболіле – оборонну здатність держави. Численні соціологічні опитування неодноразово показували, що зараз більшість українців турбує саме це питання, тому й не дивно, що мер також жваво підхопив цю тему і включив її до першого пункту своєї передвиборчої президентської програми в 2019 році.

Якщо говорити детальніше про цей пункт, то там йшлося про наступні кроки:

  • Гарантувати грошове забезпечення. Тут потенційний гарант планував даватикожному військовому не менше тисячі доларів у гривневому еквіваленті;
  • Підтримувати ветеранів війни. Запровадити загальнодержавну програму підтримки ветеранів війни, виплачуючи компенсацію у розмірі 100 тисяч гривень кожному;
  • Подбати про “гідні умови проживання”. Затвердити національну програму щодо забезпечення гідних умов проживання для громадян України, які залишать окуповані території і “виявлять бажання жити та чесно працювати в Україні”;
  • Подбати про те, щоб в державному управлінні не було людей, які допомагали ворогові. Відсторонити від державного управліннятих громадян України, які допомагали й допомагають ворогові під час війни: політиків, працівників органів правопорядку, суддів;
  • Ініціювати створення Центрально-Східного європейського військового альянсу, учасниками якого мають стати країни Центральної та Східної Європи, що безпосередньо потерпали від агресії або чітко усвідомлюють небезпечну політику РФ щодо цивілізованого світу;
  • Зміцнити співпрацю з ЄС, забезпечивши спільний авіаційний простір, єдиний цифровий ринок, приєднання до митного, енергетичного союзів (тут вловлюємо спільні нотки з передвиборчою програмою колишнього президента Порошенка).

Другий пункт президентської програми – зміни у сфері енергетики та контролю за природними ресурсами

Друга болюча тема для держави і популярна для потенційних народних обранців – це тема енергетичної сфери та сфери контрою за природними ресурсами. Тут львівський мер наобіцяв зробити наступні кроки в ролі президента:

  • Заборонити доступ до користування надрами, до власності чи управління критичною інфраструктурою громадянам та юридичним особам Росії і пов’язаним із ними особам;
  • Заборонити доступ до користування надрами, до власності чи управління критичною інфраструктурою юридичним особам, зареєстрованим в офшорах;
  • Перерозподілити ренту за користування надрами й гарантувати, що більшу частку ренти сплачуватимуть до місцевих бюджетів громад, на території яких використовують ті чи інші надра;
  • Створити енергетичну біржу для конкурентного продажу енергетичних ресурсів (вугілля, газу) і електроенергії;
  • Побудувати нові нафтопереробні заводи для потреб національної безпеки і зменшити імпорт бензину;
  • Встановити кримінальну відповідальність за неналежне управління критичною інфраструктурою.

І не напишеш краще чи розумніше, і не перефразуєш – чітко і лаконічно звичайний львівський мер хотів донести у своїй передвиборчій президентській програмі, яким чином можна здолати державні проблеми у сфері енергетики.

Не оминув у програмі і аграрний сектор увагою

Третій пункт передвиборчої президентської програми Андрія Садового стосувався – як неочікувано! – аграрного сектору. Як істинний українець і борець за права фермерів, Садовий на третій позиції своїх президентських пріоритетів розмістив проблеми аграрного сектору в державі.

В цьому пункті Андрій Іванович запланував гарантувати українським фермерам дешеві кредити для придбання землі (не він перший, не він останній таке обіцяє), дозволити купувати землю тільки громадянам України (ще одна вже добре знайома нам позиція від багатьох інших державних діячів), обмежити кількість землі, яку може придбати одна особа (а в самого як справи з земельною власністю?). Окрім того, Садовий планував запровадити прозорий продаж права оренди на землі державної власності.

Ну і звісно ж, не забув мер про те, що потрібно в Україні також запровадити прозорий продаж права оренди на землі державної власності.

На четвертому місці в передвиборчій програмі кандидата Садового – економічна сфера

Що стосується економічної галузі, то тут, перш за все, Андрій Іванович прагнув зменшити імпорт російських товарів і мінімізувати інші форми залежності від сусідньої держави-агресора. Та на цьому діяльність Садового-президента в економічній галузі не зупинилася б:

  • Приватизувати більшість державних підприємств;
  • Ліквідувати всі економічні підрозділи прокуратури, поліції, Служби безпеки України та податкову міліцію, скасувати їхні повноваження у сфері економічних злочинів;
  • Вилучити з Кримінального кодексу України статтю 205 Фіктивне підприємництво;
  • Відновити у всіх областях роботу внутрішніх аеропортів;
  • Створити національного лоукост-авіаперевізника;
  • Розвивати покриття широкосмугового інтернету спільними зусиллями держави та бізнесу, особливо для сільського населення, а також освітніх та медичних закладів.

Порівняно мало уваги у своїй передвиборчій програмі Садовий звернув на сферу бюджетної та податкової політики (співпадіння?), зазначивши тільки, що планує запровадити податок на виведений капітал і синхронізувати бази даних усіх державних органів, які надають послуги для бізнесу.

На сьомій позиції пріоритетів опинилася система правосуддя і боротьба з корупцією

Чи не найбільше розмов в Садового до офіційного оголошення про участь в президентських виборах було про корупцію в державі і боротьбу з нею, однак в передвиборчій програмі цей пункт опинився тільки на сьомому місці серед усіх інших державних пріоритетів:

  • Чиновники та політики, які все життя перебували на державній службі, мають довести походження своїх статків або бути притягнутими до відповідальності за незаконне збагачення;
  • Не менше 25% конфіскованих у корупціонерів коштів використовувати на державні гуманітарні програми (будівництво лікарень, шкіл, дитячих садків тощо);
  • Забезпечити особі через електронні сервіси доступ до усіх державних послуг;
  • Повернути до закону вимогу щодо наявності юридичної освіти як обов’язкової умови для призначення на посаду Генерального прокурора;
  • Ухвалити закон про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам.

Про уявлення Садового-президента про зміни в соціальній та освітній сфері

На останніх позиціях пріоритетів Садового опинилася освітня, соціальна сфера. Тут Андрій Іванович планував здійснити перепис населення, підвищити прожитковий мінімум для працездатних осіб до рівня фактичного його розміру, який оприлюднює уряд, забезпечити щорічне фінансування медичної галузі на рівні не менше 5% ВВП, а впродовж п’яти років вийти на рівень оплати праці лікаря – не менше $1 тис. у гривневому еквіваленті. В планах Садового-президента також було впровадити систему медичного страхування.

Що стосується освітньої галузі, то Садовий планував запровадити конкуренцію серед вищих навчальних закладів через проектне фінансування науки та інновацій для 10 найкращих університетів, визначених на конкурсних засадах. Започаткувати програми грантової підтримки наукових досліджень в Україні, а для вчителів – спрямувати в освітню сферу 25% бюджетних коштів.

Про Конституційні зміни, які могли б відбутися за президентства Садового

І наостанок – важливим пунктом передвиборчої програми Садового-президента були зміни до Конституції, які передбачали:

Вибори до Парламенту на пропорційній основі з відкритими списками;

  • Ліквідація обласних та районних державних адміністрацій;
  • Голосування за закони більшістю присутніх у залі депутатів;
  • Зменшення кількості депутатів Парламенту до 300 осіб;
  • Персональна відповідальність Прем’єр-міністра та міністрів за виконавчу владу в країні.

А головне – Садовий як президент хотів запровадити дієву процедуру імпічменту (так-так, саме дієву) та внести відповідальність президента перед народом.

Чи знайшов тоді Садовий і його президентська програма позитивні відгуки?

Як не дивно, попри скептицизм багатьох львів’ян, їхній мер таки знайшов собі однодумців, щоправда, не так багато, як його колеги на політичній арені. Здебільшого, в його сили як президента вірили колеги по “Самопомочі”:

“Президент Садовий призначить такого Генпрокурора, при якому неможливо буде красти з бюджету, а бюджет не буде втрачати сотні мільярдів на митниці і в офшорах. Президент Садовий призначить такого керівника СБУ, при якому російські агенти не володітимуть українською критичною інфраструктурою, об’єктами енергетики і надрами. Вперед до перемоги. Ми разом це зробимо!”, – сказала народна депутатка “Об’єднання “Самопоміч” Тетяна Острікова.

Підтримку своєї кандидатури Садовий тоді знайшов і в особі народного депутата Івана Мірошніченко:

“Тепер є вибір – вибрати Президентом мера успішного міста, який довів, що вміє будувати команди, здатні перемагати. Сьогодні багато кажуть: тому кандидату вигідна війна, той проросійський кандидат, а той взагалі працює на Росію. У нашому випадку таких ризиків немає. Андрій Садовий – український кандидат в Президенти і буде українським Президентом”, – наголосив народний депутат Іван Мірошніченко.

Програма програмою, підтримка підтримкою, а президентом стати львівському меру так і не судилося

Та недовго “грала музика” – 1 березня 2019 року Андрій Садовий публічно заявив, що відкликає свою кандидатуру на користь іншого – свого суперника Анатолія Гриценка.

На цьому історія участі звичайного львівського мера в президентських перегонах 2019 року завершилася. Завершилася, так і не почавшись як слід.

.,.,.,.